9 квітня у французького поета Шарля Бодлера ювілей - 200 років від дня народження. Життя поета - муки, безплідні спроби знайти баланс між ілюзорним світом і реальністю. «Людина повинна низько впасти, щоб повірити в щастя», - стверджував Бодлер. Він був схильний поринати в роздуми, відчуженість і смуток. Яскравий приклад цьому вірш «Задумчивость» (‘’Recueillement’’) у перекладі Сергія Андреєвського, який ми пропонуємо до Вашої уваги.
ЛІТЕРАТУРНА ДОВІДКА:
Шарль П'єр Бодлер (1821-1867) - французький поет і критик, есеїст і перекладач. Народився 9 квітня 1821 у Парижі в сім'ї сенатора.
Коли Шарлю ще не було 6 років, помер його батько, і мати одружилася з офіцером Жаком Опіком, який згодом зробив блискучу військову, дипломатичну і політичну кар'єри. Відносини з вітчимом у хлопчика не склалися. «Зрада» матері дуже сильно травмувало Бодлера, можливо, тому все життя він вважав жінок «огидними» істотами і ставився до них з неприхованим презирством. Через Опіка в 11-річному віці Бодлеру довелося відправитися в інтернат (пансіонат) при Ліонському Королівському коледжі, де він відчував себе покинутим: «Удари життя, боротьба з вчителями і товаришами, глуха туга, почуття самотності завжди і всюди».
Після його закінчення пішли роки навчання у Паризькому коледжі Святого Людовіка. Щоправда, з останнього Бодлер був з ганьбою виключений за погане навчання, але з великими зусиллями все ж таки витримав іспит на бакалавра права.
Студентські роки Шарля Бодлера були дуже буйними, він вліз у борги і заразився сифілісом, який і стане потім причиною його смерті. Саме в цей час він повідомив рідним, що бажає присвятити своє життя літературі.
Щоб наставити сина на шлях істинний батьки відправляють Шарля в Індію. Правда, вже через кілька місяців, так і не допливши до місця призначення, Бодлер повернувся на батьківщину. Але ця коротка подорож знайшла відображення в подальших творах поета.
У 1842 році повнолітній Бодлер вступив у права спадкування, отримавши в розпорядження досить значний капітал свого рідного батька в 75000 франків, який почав швидко витрачати. В артистичних колах він отримує репутацію денді.
У цей же час він знайомиться з балериною Жанною Дюваль, креолкою з Гаїті, - зі своєю «Чорною Венерою», з якою не зміг розлучитися до самої смерті і яку обожнював.
На думку матері, вона його «мучила, як тільки могла» і «витрясала з нього монети». Сім'я Бодлера не прийняла Дюваль. У низці скандалів він навіть намагався накласти на себе руки.
За два роки богемного життя Бодлер розтратив третину успадкованих грошей. І матері не залишалося нічого іншого, як відсудити спадок собі, в результаті чого юнак зміг отримувати лише невелику щомісячну суму на кишенькові витрати. Для нього це був удар.
Але життя багатого ледаря дало свої плоди, і стало початком творчого шляху Бодлера. Його перші вірші - «Малабарська дівчина», «Дама креолка», «Дон Жуан у пеклі» були надруковані в журналі «Артист» за 1843-44 рр. За віршами відбулася низка статей, присвячених живопису Делакруа і Давида.
З 1844 по 1848 Бодлер відвідує «Клуб гашишист», приймає наркотики, спочатку гашиш, потім опіум. Пізніше, подолавши цю залежність він напише три великі статті про свій психоделічний досвід, які складуть збірку «Штучний рай». Дві статті з трьох - «Вино і гашиш» і «Поема про гашиш» - присвячені канабіноїдам. Бодлер вважав їх вплив цікавим, але неприйнятним для творчої особистості. На думку поета, «вино робить людину щасливою і товариською, гашиш ізолює її. Вино звеличує волю, гашиш знищує її».
У 1848 Бодлер бере участь у повстанні Паризької комуни, стає співредактором демократичної газети «Салю Публік».
Майже 17 років життя Бодлер присвятив перекладу на французьку мову творів Едгара По, якого вважав своїм духовним братом, а також видав дві книги, присвячені його творчості.
В історію літератури Шарль Бодлер увійшов, як автор поетичної збірки «Квіти зла», виданої в червні 1857 року. Книга настільки шокувала публіку, що на неї одразу наклали цензурну заборону, а самому автору довелося вилучити зі свого творіння 6 віршів і виплатити чималий штраф.
У 1860 році Бодлер опублікував збірку «Паризький сплін», що складалася з віршів у прозі. У 1861 вийшло друге видання «Квітів зла», перероблене і розширене автором.
У 1864 році в пошуках заробітку він відправився до Бельгії читати публічні лекції про мистецтво, проте організатори його обдурили: замість обіцяних 500 франків вони платили йому по 50, яких іноді не вистачало навіть на їжу. Через обман він буквально зненавидів Бельгію і її людей, але повертатися на батьківщину не хотів. Бодлер хотів увійти в Париж переможцем - визнаним письменником, а перед цим роздати борги і покаятися перед матір'ю. Проте, через прогресуючу хворобу працювати Бодлеру практично не вдавалося. Будучи в церкві Сен Лу в Намюрі, поет втратив свідомість і впав прямо на кам'яні сходи.
У 1866 році Шарль П'єр Бодлер важко хворіє, але приховує від усіх, що хворий на сифіліс. Останній рік життя провів в лікарні Парижа, де на очах у матері він помирав 14 місяців.
Шарль Бодлер помер 31 серпня 1867 року у віці 46 років.
Comments