Микола Зарудний відомий в Україні письменник та кіносценарист.
Народився Микола Якович Зарудний 20 серпня 1921 р. в с. Оріховці, що на Київщині в родині вчителів. Згодом сім'я переїхала в с. Великі Хутори на Вінниччину, де Микола і закінчив десятирічну школу. Хлопець читав багато книжок та прагнув здобути найкращу освіту.
У 1939 році він отримав від Вінницького обкому комсомолу путівку до Харківського Інституту журналістики. Навчаючись в інституті, почав писати перші оповідання.
Під час Другої Світової війни, його курс було евакуйовано до Алма-Ати, де Микола Зарудний у 1942 році закінчив Казахський державний університет. Після закінчення працював у газеті «Ворошиловградська правда».
Влітку 1944 року він добровольцем пішов на фронт, служив політпрацівником. Після демобілізації працював відповідальним секретарем у газеті «Вінницька правда» (1945—1960), головним редактором, заступником директора Київської кіностудії ім. О. Довженка (1961—1963), секретарем правління Спілки письменників України (1968—1969), секретарем правління Київської організації Спілки письменників України (1981—1990).
Друкуватися почав з 1944 року, переважно висвітлював соціально-побутові сторони життя.
Микола Зарудний автор повісті «Мої земляки» (1950), збірки оповідань «Світло» (1961), романів: «На білому світі» (1967), «Уран» (1970), «Гілея» (1973).
Письменник віддавав перевагу драмі, досягаючи в ній сценічної виразності: «Ніч і полум'я» (1958), «Сині роси» (1968), «Тил» (1978), «За Сибіром сонце сходить» (1980) та ін.
За великий внесок у розвиток української літератури Миколі Зарудному у 1978 році було присуджено Державну премію УРСР ім. Т. Г. Шевченка за п'єсу «Тил».
Його п'єси ставились у театрах України, Росії, та за кордоном. Окремі твори перекладено російською, болгарською, польською, чеською та іншими мовами.
Він автор сценаріїв фільмів: «Веселка» (1959), «Стежки-доріжки» (1963), «Тут нам жити» (1972) і телевистави «Пора жовтого листя».
Помер Микола Якович Зарудний 25 серпня 1991 року в м. Києві.
Comments