Андрій Анатолійович Кокотюха (нар. 17 листопада 1970) – сучасний український письменник.
Народився у м. Ніжині, в родині зварювальника і медичної сестри. Перший художній твір написав у віці 7 років. До 12 років читав і писав лише казки. Мріяв стати бібліотекарем.
Працював збирачем меблів, різноробочим та муляром. Закінчив факультет журналістики Київського національного університету ім Т. Шевченка.
Перше оповідання опублікував у 1987 році. У 1991 році написав кримінальну повість «Шлюбні ігріща жаб», яка отримала в 1995 році нагороду видавництва «Смолоскип». У 1996 році повість вийшла окремою книгою і стала називатися «романом». Цей роман отримав позитивну оцінку від батьків та друзів автора і широку негативну розголосу в пресі. Завдяки цьому Кокотюха став одним з відомих сучасних письменників.
З 1994 до 1998 року Кокотюха працював пакувальником книжок. У цей період він зумів організувати більш ста «гастролей» молодих українських письменників у сімнадцяти регіонах України. У 1998 році звільнився і став працювати журналістом. Співпрацю зі «Смолоскипом» не припиняв до 1999 року. Потім видавництво офіційно розірвало стосунки з молодим письменником через публічне прочитання фейлетону про сучасний стан української культури. Видавництво розцінило цей фейлетон як «антиукраїнський».
Андрій Кокотюха пише російською і українською мовами. Протягом 1999 — 2006 років побачили світ книги А. Кокотюхи: «Повернення сентиментального гангстера», «Нейтральна територія», «Ментовский город», «Отработанний матеріал», «Мама, донька, бандюган», «Криминальная Украина», «Криминальная Украина-2», «Криминальная Украина-3», «Почему Украина не Россия» (автор-упорядник), «Любити живих» (у співавторстві з Максимом Розумним), «Повзе змія», «Тайны и загадки Украины», «Резонансные дела МВД» (в співавторстві з Костянтином Стогнієм), «Шукачі скарбів», «Юля» (автор-упорядник), «Темна вода», «Зоопарк або Діти до 16 років». Крім того написав низку журнальних публікацій повістей та оповідань.
Дослідник української масової літератури Софія Філоненко називає Кокотюху батьком «українського готичного детективу», хоча сам автор вважає, що в його текстах присутня швидше неоготика, пов'язана з актуальними суспільними та соціальними проблемами України, а звернення до готики та загалом фольклору збігається з традиціями давньої української літератури.
У 2006 році Андрій Кокотюха на конкурс «Коронація слова» надіслав до журі з різних місць рукописи: «Темна вода» і «Зоопарк або Діти до 16 років», та переміг з великим відривом сам себе: «Темна вода» посіла перше місце, «Зоопарк» — друге. В сумі автор отримав подвійну премію (близько 50 тис. гривень, за курсом того часу — близько 6 тис. дол. США). Після цього не мав права брати участь у номінації «Романи», але продовжував надсилати на конкурс сценарії.
У часи, коли у читача був попит на книги про політиків, А. Кокотюха на замовлення видавництва «Фоліо» за 45 днів, беручи інформацію лише з відкритих джерел, написав біографію Юлії Тимошенко «Юля». Його звинувачували в «роботі на Юлю», заказушності та проплаченості, а також — у співпраці з владою. Сам автор неодноразово казав: «Якщо хто і замовив мені Юлю і Юру (Луценка), то хіба український народ, який купував ці книги в магазинах за гроші. Слава Богу, після 2007 року в нас народ порозумнішав, книжок про українських політиків не купує і не читає».
У 2011 році Кокотюха у Києві реалізував масштабний видавницький проект «Україна. Нова епоха. 1991–2011».
У 2012 - став «Золотим письменником України» і започаткував власну премію для кращих авторів гостросюжетного роману «Золотий пістоль».
У творчості Кокотюха послідовно спирається на традиції масової літератури, орієнтуючись на її кращі європейські та американські зразки, адаптуючи їх до сюжетів з українського фольклору.
Андрій Кокотюха автор сценаріїв документальних та ігрових фільмів із циклів «Кримінальні історії» (ICTV), «Чужі помилки» (СТБ), «Одержимі» («1+1»), для проектів «Кримінальні справи» та «Судові справи» («Film. ua»). Серед реалізованих кіносценаріїв – «Тупик» (1998, реж. Г. Кохан, Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка), «Тривожна відпустка адвоката Ларіної» (2008, реж. О. Стеколенко, кіногрупа «Film. ua», за мотивами власного роману «Легенда про Безголового», К., 2007),та «Повзе змія» (2009, реж. М. Бернадський, «Fresh production UA»).
Написав книги для дітей: «Андрій Кокотюха про Луї Буссенара, Томаса Майна Ріда, Миколу Миклухо-Маклая, Рафаеля Сабатіні, Роберта Луїса Стівенсона», «Полювання на Золотий кубок», «Страшні історії», «Мисливці за привидами» (усі – 2008), «Клуб Боягузів», «Колекція гадів» (обидві – 2009), «Таємниця козацького скарбу», «Таємниця зміїної голови» (2010–12) та інші.
Андрій Анатолійович перебуває у шлюбі, виховує доньку. Він є кумом відомого українського письменника Андрія Жадана. Автор любить літературу, кіно, алкоголь і збирати гриби. Байдужий до політики, спорту, кави, одностатевого сексу і наркотиків. Не любить українських політиків, футбол, борщ, вареники, макарони, шкільний предмет - хімію, свого колишнього класного керівника, Філіпа Кіркорова та Віктора Павліка, їздити на громадському транспорті, стояти в чергах, чогось чекати в державі і від держави, працювати в сільському господарстві.
5 популярних книжок Андрія Кокотюхи
1. Кокотюха А. Червоний: роман. – Харків: «Клуб Сімейного Дозвілля», 2012. – 320 с.
Їм закидають масові вбивства вчителів. Бандерівцям місце в ГУЛАГу, де вони… можуть бути корисними. Замість скніти в таборах ватажок повстанців Данило Червоний наводить там лад! І нехай він планує втечу, йому, героєві чи бандиту, єдиному до снаги приборкати ув'язнених злодіїв. Як це було, розкажуть три свідки: міліціонер, чекіст і ворог народу. Не шукайте Червоного ані серед мертвих, ані серед живих, шукайте серед овіяних легендою!
2. Кокотюха А. Таємне джерело: роман. – Харків: «Клуб сімейного дозвілля», 2013. – 288 с.
1981 рік, СРСР, радянська Україна. У віддаленому селищі, де панує антирадянський настрій, зникають держслужбовці. Коли ідейно витриманий і політично підкований слідчий Ігор Князевич починав розслідування, він навіть не здогадувався, що сліди приведуть його до прадавнього Чорного лісу, де струмить таємне джерело. Добру людину, якщо вірити народним оповідкам, вода з нього може оживити. А лиху, із чорним серцем, - убити. Люди зникають, а джерело зберігає свою таємницю. Князевичу доведеться на деякий час змінити свої переконання й побачити світ очима "інакодумця". Та чи зможе він після цього повернутися до старого життя?
3. Кокотюха А. Пророчиця: роман. - Київ: «Країна Мрій», 2011. - 304 с.
В минулому — оперативник конотопського карного розшуку, Сергій Горілий відсидів чи не за всі гріхи рідної міліції, але був випущений за зразкову поведінку. Тепер він КС — «колишній співробітник». Та правду кажуть: колишніх сищиків не буває. Ледь не в перший день свого перебування на свободі Сергій примудряється вплутатися в «мокру» справу, від якої ще й відгонить містикою. Місцевий бізнесмен, якому невідома пророчиця наворожила смерть, і справді незабаром помирає за загадкових обставин. Дуже скоро в самій круговерті розслідування опиняється і Горілий, якому пророчиця так само новіщувала близьку смерть. Та чи всі пророцтва збуваються?...
4. Кокотюха А. Справа отамана Зеленого: роман. – Харків: «Клуб сімейного дозвілля», 2014. — 301 с.
1919 року земля України стала полем битви між різними владами — «червоними», «білими», «зеленими»...
Артем Шеремет — звичайний київський лікар, людина аж ніяк не войовнича. Але буремні події божевільного часу змушують його, так чи інакше, взяти в них участь — трагічні обставини приводять його до армії отамана Зеленого...
5. Кокотюха А. Аномальна зона: роман. - К.: Нора-Друк, 2009.– 248 с.
Українське Полісся. Покинуті села Житомирщини. Кажуть, в одному з них із людьми відбуваються дива. Спочатку люди зникають, а потім - повертаються, але вже нічого не пам'ятають. Чудова байка для "жовтої преси". Але молода жінка Тамара Томіліна справді зникає в аномальній зоні. І справді повертається без пам'яті. Отже, це не казка… Історія ще більше заплутується, коли стає відомо: жінка, яка втратила пам'ять, незрозумілим чином причетна до вбивства крупного житомирського бізнесмена. А коли в покинутому поліському селі зникає ще одна людина, капітан Сергій Бражник приймає рішення йти в небезпечне місце сам… Які жахливі таємниці приховує безлюдне поліське село?
Kommentare