В історії Маріуполя чимало особистостей, які залишили по собі яскравий слід, серед них Аркадій Проценко (1931 - 2017) – письменник, журналіст, почесний громадянин Маріуполя, краєзнавець Донбасу.
Аркадій Дмитрович Проценко народився 6 лютого 1931 року в селі Ялта під Маріуполем, його батько, православний священик, був розстріляний у 1937 р.
У повоєнний період Аркадій Проценко навчався в школі № 18. З 1945 р. працював слюсарем на репродукторному заводі. Навчання продовжив в фабрично-заводському училищі, мав фах модельника деревини. Працював у ливарному цеху заводу «Азовсталь».
У період 1950—1955 рр. відбув військову службу у Тихоокеанському флоті, мав військове звання старшини 1-ї статті.
В 1961—1964 рр. він заочно навчався у Харківському юридичному інституті, по закінченні котрого один рік працював слідчим у прокуратурі.
З 1961 року був призначений на посаду директора Палацу культури заводу «Азовсталь». У 1967 року Аркадій Дмитрович отримав посаду завідувача відділом культури Маріупольського міськвиконкому.
У період 1968–1970 рр. був директором обласного російського драматичного театру в місті Маріуполь.
З 1970 року знову посів посаду директора Палацу культури комбінату «Азовсталь». В культурному житті Маріуполя почесне місце займала Літературна вітальня і Народний театр Плацу культури «Азовсталь».
Відомим у Приазов'ї краєзнавцем Аркадій Дмитрович став в середині 1980-х. Широкий резонанс отримали його книги: «Записки мариупольского краеведа», «Улицами старого Мариуполя», «Феоктист Хартахай: народный просветитель», «Давид Хараджаев: благотворитель», «Митрополит Игнатий: Моисей мариупольских греков», «Архип Куинджи», Мариупольский год Серафимовича»...
Перші історичні нариси Аркадія Проценко з'явилися в газеті «Приазовский рабочий» з вивчення маріупольського періоду життя і творчості письменника Олександра Серафимовича і встановлення точного маршруту поїздки Олександра Пушкіна через Приазов'я. Через роки наукових пошуків він зібрав матеріал для книг.
Своєю літературною творчістю Аркадій Дмитрович розкривав маловідомі сторінки історії, в простій і доступній формі популяризував минуле і сьогодення Маріуполя та краю, а його книга «Улицами старого Мариуполя» витримала три видання і стала свого роду бестселером.
В останні роки Аркадій Проценко планував видати нову книгу під робочою назвою «Маріупольські зустрічі» - нариси про відомих діячів мистецтва, з якими він зустрічався в різні роки в Маріуполі: композиторами Дмитром Кабалевським і Юрієм Мілютіним, віолончелістом і диригентом Мстиславом Ростроповичем, співаком Марком Бернесом, акторами Георгієм Віциним, Євгеном Леоновим, поетесами Беллою Ахмадуліною і Риммою Казаковою. Список можна було продовжити. Але не встиг ...
У день свого 86-річчя, 6 лютого 2017 року, Аркадія Проценко не стало, але його книги, плоди краєзнавчих досліджень, залишилися скарбом для історії Маріуполя.
За матеріалами газети «Приазовский рабочий»