Народився Василь Дмитрович Слапчук 23 грудня 1961 р. в селі Новий Зборишів на Волині.
Після закінчення Лобачівської середньої школи навчався професії шліфувальника у Луцькому технічному училищі № 1, після якого працював на автозаводі Комунар м. Запоріжжя.
Військовий обов’язок відбував в Афганістані. У 1981 році під час штурму бази моджахедів в ущелині Тора-Бора (одна із п’яти наймасштабніших військових операцій, що проводилися радянськими військами на території Афганістану 1981 р.) у провинцїї Нангархар був тяжко поранений. Лікувався у шпиталях м.Ташкента та м. Львова.
Закінчив факультет української філології Луцького педагогічного інституту ім. Лесі Українки (1988–1993). Кандидат філологічних наук (2011). Кандидатська дисертація: «Національний образ світу у творчості поетів-шістдесятників (М. Вінграновський і А. Вознесенський)».
Одружений. Дружина – Наталія Гранич. Має двох синів – Іван (від першого шлюбу) та Дмитро.
Літературну діяльність Василь Дмитрович розпочав на початку 90-х років. Його ранні вірші публікувалися в обласній молодіжній газеті «Молодий ленінець» (тепер «Віче») (1984 р.) та у журналах «Перець» і «Жовтень» (тепер «Дзвін») (1989 р.).
Перша поетична збірка «Як довго ця війна тривала» виходить у 1991 році й разом із повістю «Прокляття» (1991) та книжкою віршів «Німа зозуля» (1994) утворює об’єднане афганською тематикою трикнижжя. Мовознавиця Луїза Оляндер пише: «Афганістан багато що змінив у світогляді Василя Слапчука. Пережите та передумане стало значною часткою того ґрунту, на якому почали вибудовуватися його поезія й гуманістична художньо-філософська концепція світу та людини». У 2002 р. обидві поетичні збірки та повість «Прокляття» перевидаються книгою «Птах з обпаленим крилом», назву якої узято з вірша «Скотилось сонце кулею згори…» (зі збірки «Як довго ця війна тривала»).
До афганської теми Слапчук повертається у книжці «Навпроти течії трави» (2001), до якої увійшли написані у 1994–1999 рр. поетичні та прозові тексти, а також у новому романі, розділи з якого у 2009 р. було заанонсовано у журналі «Кур’єр Кривбасу».
Після написання повісті «Прокляття», Василь Дмитрович довгий час не звертається до написання художньої прози, проте пише дві книжки літературної критики: «Політ механічної зозулі над власним гніздом» (2001) та «В очікуванні на інквізитора» (2003), в яких розглядає творчість Є. Сверстюка, М. Жулинського, Й. Струцюка, Г. Гусейнова, С. Процюка, М. Матіос, Л. Тарнашинської, К. Москальця, Ю. Ґудзя, В. Шкляра, В. Науменка, В. Лиса, В. Даниленка.
У 2003 р. з’являється роман «Сліпий дощ» — перший у серії прозових книг, які впродовж наступних років виходять друком у видавництві «Факт» (романи «Дикі квіти» (2004), «Осінь за щокою» (2006), «Жінка зі снігу» (2008) та повісті «Клітка для неба», «Глобус України», «Кенгуру завбільшки з цвіркуна» (2006)).
Роман «Осінь за щокою» (перший великий прозовий твір у доробку В.Д. Слапчука), який складається з восьми новел, вийшов друком у 2006 році.
Твори
Книги поезій
«Як довго ця війна тривала» (Луцьк, 1991)
«Німа зозуля» (Дрогобич, 1994)
«Мовчання адресоване мені» (Дрогобич, 1996)
«Трикнижжя Явіна» (Луцьк, 1996]
«Укол годинниковою стрілкою» (Луцьк, 1998)
«Крапка зсередини» (Львів, 2000)
«Навпроти течії трави» (Луцьк, 2001)
«Сучок на костурі подорожнього» (Луцьк, 2002)
«Птах з обпаленим крилом» (Луцьк, 2002)
«Солом’яна стріха Вітчизни» (Луцьк, 2003; 2004)
«Так!..» (Луцьк, 2005)
«Дванадцять ню» (Луцьк, 2005)
«Новенький ровер старенького пенсне» (Луцьк, 2007)
«Золоті куполи» (Луцьк, 2008)
«Вибране» (Луцьк, 2011)
«Вибрані поезії» (Київ, 2012)
«Вулик Батьківщини» (Луцьк, 2019)
Книги прози
«Сліпий дощ» (Київ, 2003)
«Дикі квіти» (Київ, 2004)
«Осінь за щокою» (Київ, 2006)
«Клітка для неба» (Київ, 2006)
«Жінка зі снігу» (Київ, 2008)
«Книга забуття» (Київ, 2013)
«Та сама курява дороги» (Київ, 2015)
«Поміж світів і сяяння світил» (Київ, 2016)
«Кохання, Дао і марципани» (Київ, 2018)
«Роман & Роман» (Київ, 2019)
Книги критики
«Політ механічної зозулі над власним гніздом» (Луцьк, 2001)
«В очікуванні на інквізитора» (Луцьк, 2003)
«Бронепотяг сучасного літпроцесу» (Луцьк, 2016)
Книги есеїв
«Між шляхом воїна і Дао» (Луцьк, 2011)
«Чумацький Шлях і його обочини» (Житомир, 2016)
«Чистий четвер» (Брустури, 2016)
Книги поезії й прози для дітей
«Гарний настрій» (Київ, 1991)
«Йшов їжак бережком» (Дубно, 1992)
«Зелений ведмедик» (Львів, 1993)
«Миколаєва ніч» (Луцьк, 2004)
«Окраєць хліба» (Луцьк, 2005)
«Риба під парасолем» (Київ, 2005)
«Бджолиний Бог і бджоленятко» (Луцьк, 2009)