8 жовтня - Міжнародний день боротьби з природними катастрофами і катаклізмами, який відзначається за рішенням Генеральної Асамблеї ООН з 1990 р.
Про стихійні лиха і катаклізми відомо ще з Біблії - Старого Завіту. Згідно з переказами, першим відомим стихійним лихом був Всесвітній потоп. Повінь тривав 40 днів і ночей. Все живе на землі тоді загинуло в водах потопу, крім Ноя і його супутників. А вода почала спадати лише через 150 днів. Можна сперечатися з тим, наскільки достовірно написано про це в Книзі, але те, що якийсь катаклізм, пов'язаний з дуже високою водою, в історії був - це факт.
В Біблії можна прочитати ще чимало розповідей і про навалу жаб, мух, сарани, гусениць. Найбільшою європейської природною катастрофою ранньохристиянської епохи було виверження Везувію в серпні 79 року. Тоді, від потоків розжареної лави, попелу, піску, пилу і шматків пемзи загинули Помпеї, Стабія, Геркуланум.
А ще величезний резонанс у тогочасному світі отримав землетрус в Єгипті 365 року, коли була зруйнована Олександрія, в тому числі і знаменитий Олександрійський маяк - четверте чудо світу. Землетрус забрав життя 50 тисяч осіб.
На рубежі IV-V століть сильні морози вдарили в Візантії. Літописці писали, що не тільки птиці замерзали на льоту - замерзло Чорне море, а величезні крижані брили з тріском наповзали на вулиці Царгороду (Стамбула). Про те, що Чорне море в давнину замерзало, можна прочитати і в «Листах з Понта» Овідія.
Надзвичайні ситуації показують, що стихійні лиха не мають кордонів і не вибирають народ.
Останні 30 років ХХ століття стали періодом інтенсивних повенів у Європі. Екстремальні розливи річок відбувалися і раніше, але вони охоплювали лише окремі регіони. У 1592-1640 роках затоплювало Піренейський півострів і південь Франції, в 1860-1890-х - схід Центральної Європи, в 1910-1940 - Скандинавію. В останні ж роки повені охоплюють всю європейську територію. Крім того, якщо раніше вони були пов'язані з похолоданнями, то тепер відбуваються на тлі зростання температур.
В Україні природні катаклізми спостерігаються ще з часів Київської Русі, коли були найбільш поширені епідемії чуми, холери та віспи, а також роки голоду і спустошливих пожеж. Відома пожежа у Києві 1017 року, коли місто було майже знищено вогнем. Літописець пише, що тоді в Києві згоріло понад 600 церков.
Природними катастрофами сьогоденної України вважаються паводки та пожежі.
Найкатастрофічнішим за своїми наслідками був сумнозвісний повінь на Закарпатті 1998 року.
Паводки на заході України трапляються з року в рік. У червні 2020 року внаслідок інтенсивних грозових дощів сталося значне підвищення води річок Дністра, Прута, Черемошів, Бистриці. Загальні збитки від повені оцінили на суму 3–4 млрд. гривень.
Вирують в Україні також і пожежі. Так, лісові пожежі в Чорнобильській зоні почалися 4 квітня 2020 року в зоні відчуження на території Котовського лісництва, а потім і в Житомирській області. Повністю пожежа була ліквідована у середини травня. Попередня оцінка площі пожеж становить близько 11 500 га.
У вересні цього року у двох областях України Харківській та Луганській трапилися масштабні лісові пожежі. Стихія призвела до трагічних наслідків і численних руйнувань.
Сьогодні в світі зростає виклик природних катаклізмів, що супроводжуються кліматичними змінами, повенями, селевими потоками, землетрусами, засухами і пожежами. В середньому в результаті стихійних лих гине 184 особи на день. Мільйони життів можна було б врятувати, якби держави більше робили для попередження і скорочення ризиків стихійних лих.