Права є основоположними та визначальними для життя та діяльності кожної людини. Вони гарантуються міжнародним та національним законодавством і дають можливість людям реалізовувати свої потреби. Але, що ми знаємо про свої права?
У Загальній декларації прав людини, ухваленій Генеральною Асамблеєю ООН в 1948 році, вперше в історії було проголошено основні права людини.
Елементарні права: право на життя, свободу, особисту недоторканність та інші.
Громадянські та політичні права: право на свободу думки, поглядів, совісті, релігії, мирних зборів, участі в управлінні справами своєї держави та ін.
Соціально-економічні та культурні права: право на вільну працю, справедливу винагороду, соціальне забезпечення, право на освіту і участь у культурному житті та ін.
Відповідно до міжнародного права кожна держава має зобов'язання дотримуватися, захищати і здійснювати права людини. В основі яких лежать дві цінності: людська гідність і рівність.
До Європейського суду з прав людини може звернутися будь-яка людина, яка перебуває під юрисдикцією країни, що є членом Ради Європи. Її захист поширюється і на громадян України.
3 лютого 2006 року був прийнятий Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», який гарантував, що рішення Суду є обов'язковим для виконання Україною.
У Конституції України закріплена ціла низка гарантій прав та свобод людини та громадянина.
Громадяни України мають рівні конституційні права і свободи і є рівними перед законом. Не може бути обмежень за ознаками політичних, релігійних переконань, статі, етнічного та соціального походження, місця проживання, за мовними ознаками (стаття 24).
Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини. (стаття 27).
Конституція закріплює право кожного на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, нелюдському поводжен-ню, що принижує його гідність (стаття 28).
Кожному гарантується недоторканність житла (стаття 30), таємниця листування, телефонних розмов, та іншої кореспонденції (стаття 31), право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).
Право на соціальний захист передбачено законом (стаття 46) та інші.
Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Права людини невід'ємні, а це означає, що ви не можете їх втратити.