НОВА ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА , 2020
Поставна Таня. Коли я була лисицею / іл.: Марія ФОЯ. – Х.: Віват, 2019. – 64 с.: іл.
Дідусь говорить своїй онуці, що насправді вона – лисиця. Дівчинка вірить. З цього дня починаються пригоди Лисички, її собаки Меркурія та особистого янгола на ім’я Ре. Ця книжка про дитинство і віру в дива. Про силу дитячої уяви і стосунки зі старшими. Про те, що деколи дідусь і бабуся можуть замінити батьків, а сім’я не обов’язково складається з мами і тата. Ця книжка допомагає дітям краще зрозуміти дорослі проблеми, а дорослим – згадати дитинство. «Коли я була лисицею» – важлива книжка про сприйняття світу, яка потребує не лише читання, а й обговорення разом із дитиною. Вмикайте свою уяву на повну і ласкаво просимо до світу Лисички!
Олійко Грася. Історія, яку розповіла Жука. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2019. – 36с.
Жука живе на заправці зі своїм братом Сіріусом. Їх підгодовує добра жінка, але вона кудись зникає. Тепер песикам непереливки, адже надходить зима, а на заправці вирішують їх позбутися і вивозять якнайдалі. Хтозна, що б із ними сталося, якби одного дня на узбіччі не спинилася автівка родини, яка дасть песикам прихисток і любов. «Історія, яку розповіла Жука» – перший пікчербук української ілюстраторки Грасі Олійко – це безпосередня і зворушлива розповідь, яка торкнеться сердець дітей і дорослих.
Русіна Оля. Мія і місячне затемнення. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2019. – 240с.
Мії ніколи нудьгувати. З однокласником Матвієм та його молодшим братом Людожерчиком вони постійно потрапляють у пригоди. І цих пригод стає ще більше, коли на порозі Міїної з Дідусем квартири з’являється незнайомець — її тато. Настороженість змінюється захватом — виявляється, тато працює в астрономічній обсерваторії! А значить, Мія, Матвій і Людожерчик теж одного дня зможуть туди потрапити.
Але чи це справді так? Читайте у дотепній повісті Олі Русіної, сповненій кумедних витівок і жартів.
Андрусяк Іван. Сірка на порох – Київ: Фонтан Казок, 2020. – 136 с.
Травень 1637 року, містечко Березань неподалік від Переяслава. Дівчинка з дивним прізвиськом Сірка наглядає вночі за копальнею з видобутку селітри. Та ось на копальню вриваються розбійники, щоб при світлі багаття допитати двох викрадених незнайомців — козака і єврея. Заховавшись у могилі, Сірка стає свідком допиту і дізнається дещо дуже таємне і небезпечне…
Хімічна промисловість «із могил», таємниці виготовлення пороху, погоня на болотах, шабельний двобій, «дальнобійники» ХVІІ століття і ще чимало цікавинок та дивовиж чекають на тебе в новій повісті одного з найулюбленіших сучасних українських дитячих письменників Івана Андрусяка. Історія про дружбу і зраду, про підлість і честь, про зародження перших почуттів і одвічну українську проблему самоусвідомлення
Довгопол Наталія. Шпигунки з притулку "Артеміда". - Х.: Віват, 2019. – 304 с.
Ця книжка — перепустка у світ гостросюжетних пригод, шпигунських місій і небезпечних мандрів, де кожен день — це випробування на сміливість і силу духу, а здатність працювати в команді є чи не єдиним шансом на спасіння. 1907 рік, в одному з київських театрів стається сутичка. Поважний австрійський пан прилюдно звинувачує хлопчика-посильного в крадіжці. Без тіні страху підліток відкидає звинувачення, ще не підозрюючи, що це його перший іспит, запрошення в нове життя. Під зеленим картузом літній австрієць гер Фрідріх розгледів не лише перевдягнене дівчисько, а ще й потенційну вихованку для свого сирітського притулку — таємної школи «Артеміда», де готують професійних шпигунок.
Камінська Саша. Не кажи нікому. - Харків : Ранок, 2019. — 176 с.
«Не кажи нікому» — це щира історія-щоденник 14-річної Аріни, що сповнена абсолютно реальних подій, почуттів, першого кохання, травм і вчинків, за які треба нести відповідальність. Саша Камінська не використовує повчання та нотації — підлітки досить розумні, аби зробити висновки з того, що стається, а також впізнати себе чи пізнати інших і зрозуміти, що підходить саме їм як особистостям. Героїню «Не кажи нікому» накриває криза за кризою: підозрілі таємниці між батьками, проблеми подруги, власні емоції та переживання… Із криз виходять переможцями чи переможеними. Де ж буде Аріна?
Забужко О. Планета Полин. – К.: Комора, 2020. - 384 с.
У цьому томі зібрано найважливіші есеї Оксани Забужко останніх двох десятиліть, присвячені постатям і подіям, які авторка вважає культурно знаковими для сьогоднішньої епохи кризи гуманізму. «Жіночі», «чоловічі» й «колективні», всі ці «портрети» об’єднує глибоко особисте переживання авторкою біжучої історії, в яку вона вписує своїх героїв — і цим виявляє в ній, хоч якій на позір катастрофічній, невидимий раніше життєствердний смисл.
Жадан С. Список кораблів. Поезії . — Чернівці : Meridian Czernowitz, 2020. — 160 с.
Шістдесят віршів про пам’ять, що народжується з любові, та про вогонь, по якому лишається ніжність. Шістдесят спроб окреслити світло й розповісти про повітря над містом. Шістдесят уривків чужих розмов, шістдесят голосів, якими наповнюються весняні сутінки. «Список кораблів» – це список тих, хто пішов, але кого не можна забути. Список імен, які супроводжують тебе протягом життя. Список міст, де на тебе завжди чекають. Мабуть, найінтимніша і найболючіша книга автора.
Андрухович С. Амадока. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2020. – 832 с.
Понівечений до невпізнаваности в одній із гарячих точок на Сході України, герой роману «Амадока» тільки дивом залишився живим. Це сумнівна втіха, оскільки важкі травми призвели до повної втрати пам’яті: чоловік не пам’ятає ні свого імені, ні звідки походить, не пригадує жодної близької людини, жодного фрагмента свого попереднього життя. Таким його і віднаходить жінка, любов і терпіння якої здатні творити дива: сягати найглибших пластів забуття і спогадів, поєднувати розрізнені клапті понівеченої свідомості, зшивати докупи спільну історію.
Амадока — найбільше в Європі озеро, розташоване на території сучасної України, вперше згадане Геродотом і впродовж кількох століть відтворюване на мапах середньовічними картографами, аж до свого раптового і цілковитого зникнення. Яким чином безслідно випаровуються великі озера, як зникають цілі світи, цілі культури — і що залишається натомість? Чи може існувати зв’язок між єврейською Катастрофою Східної Європи і знищенням української інтеліґенції в часи сталінських репресій? Чи може забуття однієї людини сягати на кілька поколінь під землю? Чи пов’язують нас знаки і шрами понівеченої пам’яті? Чи здатні любов і терпіння дати змогу торкнутися свідомості іншої людини?